اَلَمْ

تَرَ

اِلَی

الْمَلَاِ

مِنْ

بَنِیْۤ

اِسْرَآءِیْلَ

مِنْ

بَعْدِ

مُوْسٰی ۘ

اِذْ

قَالُوْا

لِنَبِیٍّ

لَّهُمُ

ابْعَثْ

لَنَا

مَلِكًا

نُّقَاتِلْ

فِیْ

سَبِیْلِ

اللّٰهِ ؕ

قَالَ

هَلْ

عَسَیْتُمْ

اِنْ

كُتِبَ

عَلَیْكُمُ

الْقِتَالُ

اَلَّا

تُقَاتِلُوْا ؕ

قَالُوْا

وَمَا

لَنَاۤ

اَلَّا

نُقَاتِلَ

فِیْ

سَبِیْلِ

اللّٰهِ

وَقَدْ

اُخْرِجْنَا

مِنْ

دِیَارِنَا

وَاَبْنَآىِٕنَا ؕ

فَلَمَّا

كُتِبَ

عَلَیْهِمُ

الْقِتَالُ

تَوَلَّوْا

اِلَّا

قَلِیْلًا

مِّنْهُمْ ؕ

وَاللّٰهُ

عَلِیْمٌ

بِالظّٰلِمِیْنَ

۟

Чи ти не знаєш про старшину синів Ісраїля після Муси? Вони сказали пророку своєму: «Постав над нами царя для того, щоб Ми боролися на шляху Аллага!» Відповів той: «А чи не буде так, що боротьбу зроблять вашим обов’язком, але ви не станете до боротьби?» Ті сказали: «А чого б нам не боротися на шляху Аллага, коли вигнали нас із домівок наших та розлучили із дітьми нашими?» І ось, коли боротьбу встановили їхнім обов’язком, усі вони відвернулися, окрім небагатьох. Та Аллаг знає нечестивців